Розробки уроків

         

               

           Конспект інтегрованого уроку з природознавства,

 навчання грамоти(читання, післябукварний період) та трудового навчання (1 клас) + Презентація

Автор: Гирик Валентина Іванівна

Навчальний заклад: Володимирівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, філія Ганнівської загальноосвітньої школи і – ІІІ ступеня.

Тема: 

Природознавство. Рослини рідного краю.

Навчання грамоти( читання)  Казки  В.О. Сухомлинського.  Квітка сонця.

Трудове навчання. Виготовлення аплікації «Сонячна квітка»

Мета:

• Природознавство: закріпити знання учнів про рослини рідного краю, їх значення для людини, виховувати бережливе ставлення до природи, любов  до рідного краю.
• Навчання грамоти ( читання): ознайомити учнів з казками  В. Сухомлинського ,на основі казки « Квітка сонця» розвивати зв’язне мовлення,  критичне мислення, уяву, фантазію, виховувати бажання більше читати та більше дізнаватися нового.
• Трудове навчання: удосконалювати уміння і навички учнів працювати з папером, створювати композиції, виховувати охайність та старанність.

Тип уроку: інтегрований урок

Форма проведення: урок - практикум

Обладнання: портрет В. Сухомлинського, виставка творів письменника для дітей, ілюстрації до творів В. О.Сухомлинського, фотознімки ,мікрофон, кубик, картки настрою, мультимедійна дошка, презентація.

Матеріали для роботи: малюнки та гербарій рослин, альбоми з трудового навчання, кольоровий папір, ножиці, клей.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

- Сьогодні до нас на урок завітала бджілка – трудівниця і принесла  віршик.

Щось відоме та нове

Зустрічає скрізь тебе.

Все уважно розглядай,

Точну відповідь шукай.

-         Нехай цей віршик стане девізом сьогоднішнього року.

ІІ.  Мотивація навчання

-         Як ви гадаєте , чи схожі ви на бджілку? Бджілка збирає нектар , а ви збираєте знання.Тож як бджілка будьте  уважними та допитливими спостерігачами. Гадаю що ці вміння допоможуть вам сьогодні на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

-         На минулому уроці природознавства, ми ознайомилися з рослинами ,які ростуть в нашому краї.

-         – Які рослини нашого краю ви знаєте?

-         - Які рослини називаються дикими, а які культурними?

-         Як люди використовують рослини?

ІV. Повідомлення теми і мети уроку

-          На сьогоднішньому уроці ми закріпимо ваші знання про рослини та дізнаємось як можна дізнаватися більше про рослини не тільки на уроках природознавства , але і на інших предметах.

V Мотивація навчальної діяльності

-          Подумайте, як пов’язана наша бджілка з рослинами.

-         Так, вірно, бджілка  дуже любить квіткові рослини. Вона запиляє квіти і збирає з них нектар.

-         Яку найбільшу квітку бачила бджілка в своєму житті? Не знаєте, тоді відгадайте загадку.

На сонечко я схожий,

І сонечко люблю

За сонцем повертаю
Голівоньку свою.( Соняшник)

-         Так .вірно. це соняшник. Подивіться на малюнок.

-          А які слова допомогли вам відгадати загадку?

VІ.  Ознайомлення учнів з казкою В. Сухомлинського « Квітка сонця»

.  Про рослини можна дізнатися багато цікавого не тільки на уроках природознавства, але і на уроках читання. Послухайте казку В. Сухомлинського « Квітка сонця».

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ . Квітка сонця

На високому стеблі — велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.

Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки.

Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилось із-за обрію. Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне вогняне коло. Усміхається соняшник до сонця, радіє, вітає його:

— Добрий день, сонечку, я так довго чекав тебе!

Сонце піднімається все вище й вище, пливе по небу. І соняшник повертає за ним свою золоту голівку. Ось воно вже заходить за обрій, і соняшник востаннє усміхається його золотому промінню.

-         Як ви гадаєте про яку квітку йде мова в казці?

-         Скажіть, а як ще по іншому В. Сухомлинський називав цю квітку?

-         На що схожий соняшник?

-         Куди повертає свою голівку соняшник?

-         Які слова говорить до сонечка?

-         Що сниться соняшнику?

-         Чи сподобалося вам це оповідання?

-         Як ви гадаєте, чи подобалася ця рослина автору цієї казки? Доведіть.

VІІ. Презентація

-         Давайте ми з вами переглянемо презентацію про цю рослину.

VІІІ  Фізкультхвилинка « Бджілка – чарівниця»

ІX. Гра « Чарівний кубик»

На кожній грані кубика є завдання.

1.     Асоціація

-         Який колір ви уявляєте коли чуєте слово соняшник?

-         Який запах ви відчуваєте?

2.     Проаналізуй це.

-         З яких частин складається ця рослина?

-         Скільки у квітки пелюсток?

-         Яке стебло?

-         Яке листя?

-         Які кольори переважають?

3.     Порівняння  Робота в групах

- Поділіться на дві групи. Кожній групі завдання в конвертах. За малюнками та висушеними пелюстками визначити рослину.

І група – соняшник

ІІ група – ромашка

- За якими ознаками ви вгадали рослину?

- Що ви знаєте про соняшник?

- А про ромашку?

-  Порівняйте соняшник з квіткою ромашки. Чим схожі вони і чим

відрізняються?

4.     Застосування

-         Як людина використовує цю рослину?

5.     Займи позицію

-         Чи подобається тобі ця рослина і чим?

6.     Зроби сам

-         Це творче завдання. Пропоную вам зробити аплікацію « Сонячна квітка».(Демонстрація виробу)

X. Створення аплікації «Сонячна квітка»

1.     Повторення правил техніки безпеки при роботі з ножицями, клеєм.

Правила поводження з ножицями:

1. Користуйся ножицями з закругленими кінцями.

2. Бережи ножиці в зазначеному місці в певному положенні.

3. При роботі уважно стеж за напрямком різу.

4. Не працюй тупими ножицями і з ослабленим шарнірним кріпленням.

5. Не тримай ножиці лезами вгору.

6. Не залишай ножиці з відкритими лезами.

7. Не ріж ножицями на ходу.

8. Не підходь до товариша під час роботи.

9. Передавай товаришеві закриті ножиці кільцями вперед.

10. Під час роботи стримуй матеріал лівою рукою так, щоб пальці були осторонь від лез ножиць.

Правила поводження з клеєм:

1. Клей видавлювати маленькими порціями.

2. Користуватися серветкою і пензликом.

3. При попаданні в очі або на одяг змити великою кількістю

2.     Самостійна робота учнів за зразком

3.     Виставка учнівських робіт.

XІ .Підсумок уроку. Рефлексія. Вправа « Мікрофон»

-         Про яку рослину ми сьогодні говорили?

-         Як цю рослину називав В.Сухомлинський?

-         Що ви дізналися нового?

-         Що вас вразило?

-         Що засмутило? Виберіть малюнок настрою сьогоднішнього уроку.

-         Чи бажаєте ви почути або прочитати інші казки Сухомлинського?         

 Літературне читання (4 клас)

Тема « Поезія великого Кобзаря» 

Матеріал до уроку. Т.Г. Шевченко «Вітер віє – повіває», « Вітер з гаєм розмовляє», « Реве та стогне Дніпр широкий».

Мета.  Продовжити ознайомлювати учнів з ліричними творами Т.Шевченка, формувати читацькі компетентності, навчати самоорганізовуватись до навчальної діяльності, вчити продуктивно співпрацювати з іншими членами групи, вчити використовувати знання з природознавства,розвивати навички мовленнєвого вміння, виховувати любов до історії свого народу, мови.

Обладнання. Мультимедійна дошка, Презентація до уроку, ілюстрації, картки з завданнями.

                    Хід уроку

І Організіційна частина

Девізом нашого уроку будуть такі слова:

«Не просто слухати ,а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й плідно працювати

-        Тому для нашого уроку потрібні будуть вміння читати,аналізувати, робити висновки,дружно співпрацювати в групах. Підніміть руки,хто вміє це робити.

-        Ви молодці. Тож давайте вивчимо таку промовлянку:

-        Я – молодець!

-        Ти – молодець!

-        Ми – молодці!

-        ІІ. Мовленнєва розминка

Вправи на дихання( Слайд 4)

Чистомовка ( Слайд 5)

ІІІ. Активізація і мотивація навчальної діяльності.

-        Який розділ літературного читання вивчаємо?( Видатні українські письменники)

-        З творчістю якого поета ви ознайомились на минулому уроці?

-        Який твір ви читали вдома?

-        Чому він так називається?

ІV. Перевірка домашнього завдання ( Слайд 6)

-        Я хочу перевірити, чи уважно ви читали оповідання « Про себе». Ми уявно відправимось з вами в художній музей. Перед вами 3 картини.( Слайд 7)

-         І ряд -  шукає і читає ланцюжком опис села і хати.

-        ІІ.ряд  - читає опис саду.

-        ІІІ ряд - читає опис могили.

-        V. Оголошення теми та мети уроку ( Слайд 8)

-        На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо знайомитись з творами великого українського поета – пісняра – Т.Г. Шевченка. Попрацюємо над інтонаційним читанням його віршів, будемо вчитися сприймати красу рідної природи. 

-         Його твори знайомі і дорослим і малим. Його читають і в нашій країні і за кордоном. Бо його слово просте і зрозуміле кожній людині. Вірші Шевченка увійшли до відомої в усьому світі книжки « Кобзар».

-        Чому Шевченко називав себе кобзарем?( Кобзарі оспівували життя народу у піснях. А він – у своїх віршах).

-        Огляньте книжкову виставку творів Шевченка.

-        VІ. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ нового матеріалу.

-        Звичайно, сила і безсмертя поета у його віршах, в яких він оспівує красу рідного краю. Примусова розлука з рідною землею загострила у нього почуття любові до України.Ніби голуби сизокрилі , прилітали думи з-за Дніпра і переносили його на  рідну землю.Послухайте вірш « Вітер віє – повіває».

-        І. Опрацювання вірша« Вітер віє – повіває».

-        1. Читання вчителем вірша.

— Чи сподобався вам вірш?

— Який настрій він у вас викликав?

— Які картини ви уявляли, слухаючи його?

2. Мовчазне читання вірша учнями ( Слайд 9)

5) Цікаво знати! ( робота за малюнком)

— Хто такі кобзарі?

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на музичному інструменті — кобзі (бандурі). Назва інструмента і дала назву музикам — кобзарі.

Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень на дорогах України. Але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав «Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Що автор говорить про вітер?

— Які уособлення використовує?

 -      Давайте намалюємо траєкторію руху вітру.

— З чим порівнює степ?

-       Що означає « за могилою могила?»

-       А як ви розумієте вислів «а там – тільки мріє»?

— Якими словами поет описує кобзаря?

6) Робота за ілюстрацією.

— Розгляньте картину Василя Касіяна «Кобзар».

— Кого художник зобразив на картині? Які кольори він використав?

— Який настрій вони створюють? Як передають характер героя?

— Що можна сказати про кобзаря?

— Що зображено на другому плані картини?

— Які відчуття викликає картина? –

        VІІ. Фізкультхвилинка

-        3. Опрацювання вірша  « Вітер з гаєм розмовляє»

4. Самостійне читання вірша учнями

  5. Словникова робота.

- Прочитайте кожну колонку слів на одному диханні.

( Слайд 10)

Пливе                                                        один

Повен                                                      Дунаю

Поплив                                                     скіпок

Спиняє                                                     заграло

Спинить                                                  розмовляє

Погралися                                             рибалоньки

- Прочитайте усі дієслова.

- Поясніть слово скіпка, осока ( Слайд 11)

-        Знайдіть слово яке завжди пишеться з великої букви. Поясніть правопис слова з великої букви.

3. Повторне мовчазне читання вірша учнями.

- Зверніть увагу, як поет змальовує картини тиші і неспокою у природі.

4. Аналіз змісту вірша.

- Що поет описує у вірші?

- Де плив човен?

- Чому його понесло у море?

- Які вирази передають роздуми поета?

- Як поет передав картини тиші і неспокою у природі?

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що – відчути слухом.

Гра « Гість картини»

-        Уявіть що ми опинилися на березі річки.

-        Що ми могли б сприйняти зором, а що – відчути слухом.

-        А що відчули б на дотик?

- Які почуття викликав у вас цей вірш? Чому?

- Намалюйте траєкторію цього вітру

5. Вправи на розвиток швидкості читання

а) читання вірша, напівприкриваючи букви лінійкою.

б) Гра «Знайди і прочитай».

- Прочитайте рядочки вірша, в яких зустрічаються слова з І колонки.

6. Виразне читання вірша.

- Який темп читання кожної строфи вірша?

- Які почуття треба передати інтонацією?

VІІІ. Опрацювання вірша « Реве та стогне Дніпр широкий»

— Сьогодні на уроці ми познайомимось з ще одним твором видатно¬го поета, який став народною піснею,— це вірш «Реве та стогне Дніпр широкий...».

2. Слухання вірша «Реве та стогне Дніпр широкий...».

Читати пер¬шу строфу потрібно, передаючи інтонацією й темпом читання певні явища (бурю на Дні¬прі). Читаючи другу строфу потрібно змінити інтонацію ближче до розповідної, щоб  передати  неспокій у природі. Третю строфу читаємо повільно, з паузами, розповід¬ною інтонацією.

3. Самостійне читання вірша учнями.

4. Перевірка сприйняття тексту.

— На скільки уявних картин можна поділити вірш? (На три)

— Що відтворив поет у першій картині? (Він відтворив силу бурі на Дніпрі, завивання вітру, нагинання дерев до землі.)

— Що б ви зобразили на другій картині? (Захмарене небо, місяць, що виглядає із-за хмари)

— Яка за характером, настроєм третя картина? (Спокійна, адже ав¬тор показав, що природа вгомонилася, все стихло.)

— За допомогою яких слів авторові вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

5. Слухання грамзапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий...».

6. Бесіда за прослуханим.

— Як ви думаєте, чому цей вірш став піснею?

— Які почуття викликала у вас ця пісня?

Цей чудовий вірш Шевченко написав, коли йому було всього 23 роки.

8. Розгляд малюнка в підручнику.

9 Гра « Природодослідники»

 — Де відбувається описана у творі подія?

-        Яка це пора року?

-        Яка частина доби?

-        Коли співають треті півні?

-        Якщо є треті, то повінні бути і перші і другі.( 1 – о першій годині ночі, 2 – о другій, 3 – о четвертій)

-         

-        Хто такі сичі? ( Слайд 12)

-        Як ви гадаєте , у вірші поет описав мрію чи реальність?( Це потрібно побачити.)

-         Чи хотіли б ви побачити річку Дніпро?

-        Як змальовано вітер у цьому вірші?

-        Чому Шевченко у своїх віршах так часто змальовує вітер?

-        Намалюйте траєкторію руху. Порівняй те з попередніми малюнками.

-        10 Робота в групах (4 завдання)( Слайд 13)

-        11. Робота в парах (читання вірша парами) ( Слайд 14)

-        12 Хвилинка – цікавинка

-        Люди здавна спостерігали за вітром.

-        А що таке вітер? На уроці природознавства ви це вивчали.

-        Чи можна нам самим утворити вітер?

-        Як люди використовують енергію вітру?( Вітряні млини, мореплавці використовували силу вітру, щоб іти на вітрилах по морях і океанах, споруджують вітряні електростанції, діти використовують вітер для ігор,рослинам вітер потрібний для запилення.)

-        13. Вправа « Мікрофон»( підсумок) ( Слайд 15)

-        14 Скоромовка

-        15 Домашнє завдання

-        16. Вправа « Оціни себе»

-        Хто з однокласників заслуговує на високу оцінку?

-        Постав собі оцінку за роботу на уроці.

                                       Природознавство (2 клас)

Тема: Які в осені прикмети ?

Мета: - вчити учнів спостерігати за осінніми змінами в природі;

             працювати над поповненням словникового запасу учнів;

             розвивати спостережливість, увагу, творче мислення, відчуття гармонії в

             природі і творах мистецтва;

             виховувати любов до природи, почуття єдності з природою.

Обладнання: репродукція картини І.І.Левітана “ Золота осінь”;

             довідкова інформація, малюнок осені;

             осіннє листя, кошик з урожаєм овочів і фруктів;

             календар спостережень.

Тип уроку: комбінований.

                                            Хід уроку

І Організаційна частина

Учитель : Усміхніться всім навколо:

                  Небу , сонцю,квітам, людям,

                  І тоді обов'язково

                  День тобі щасливим буде.

-- Усміхніться один одному і починаємо працювати.

-- Сьогодні до нас на урок прийшла чарівна гостя. А хто вона , ви дізнаєтесь прослухавши вірш.

                Осінь пензлик узяла

                Малювати почала:

                Небо сіре , дощ із хмари,

                Листя золотом горить.

                І ви всі вже здогадались

                Про кого будемо говорить.

--Так у нас в гостях чарівна осінь.

ІІ. Оголошення теми уроку.

 - Тож ми сьогодні будемо говорити про осінь, будемо спостерігати за осінніми змінами в природі, познайомимося з науковими фактами, чому такі зміни відбуваються в природі. Тому на уроці вам знадобляться ваша спостережливість, уява, знання уроків читання, природознавства, образотворчого мистецтва, музики.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Знання які ви отримаєте на цьому уроці допоможуть вам зрозуміти як тісно ми пов'язані з природою і тому повинні бережливо ставитися до нашої природи.

                                                  - 2 -

ІV. Усвідомлення змісту навчального матеріалу.

1.  Вступне слово вчителя.

- Ось і прийшла до нас чарівна, багата на врожай пора- осінь. Принесла вона нам  прохолоду, дощі, прощальні пташині пісні, багатий урожай овочів і фруктів.

                                                         

- У мене в руках є чарівна скринька. А щоб дізнатися що в ній знаходиться, треба відгадати загадку

           Весною, влітку зеленіє,

           Восени в'яне , жовтіє або червоніє.

- Так це листя. Погляньте які гарні листочки у мене в скриньці.

- А ви задумувалися коли - небудь чому листя восени стає різнокольоровим ?

( Висловлювання учнів).

- Сьогодні у нас працює довідкове бюро. Послухайте інформацію.

2.  Довідкове бюро

“ Зелений колір листочку надає хлорофіл. Але крім нього є і інші фарбувальні речовини: ксантофіл — жовтий колір і каротин — оранжевий колір. Улітку хлорофілу утворюється багато, а восени його утворення припиняється і стають помітними інші кольори. І листя жовтіє, або червоніє.

- А чому листя опадає ?

( Висловлювання  учнів)

- Послухайте інформацію довідкового бюро.

 “ Восени, коли припиняється сокорух, листочкам не вистачає органічних речовин і вони відпадають від гілочки”.

3.  Розвиток тактильних відчуттів.

- На партах у вас лежать осінні листочки. Візьміть їх у руки погладьте, притуліть до щоки.

- Що ви відчуваєте?

Який листочок на дотик?

Які у вас почуття до листочка?

4. Вправа “ Займи позицію.”

- А як ви гадаєте, це добре чи погано, що листя опадає? Доведіть свою думку.

( висловлювання учнів).

V. Фізкультхвилинка

                                               - 3 -

5 .Розвиток спостережливості учнів.

- Погляньте у вікно. Яка пора року за вікном?

-. Назвіть характерні ознаки цієї пори.

6.  Розповідь учителя.

- Осінь до нас приходить не одна. У неї є три сина. Три осінні місяці: вересень, жовтень, листопад. Давайте дізнаємось, чому місяці мають таку назву.

7.  Робота в групах

(За підручником ст. 39- 40)

І група дізнається про назву місяця вересня.

ІІ група дізнається про назву місяця жовтня.

ІІІ. Група дізнається про назву місяця листопада.

8.  Робота за підручником.

- Люди здавна спостерігали за природою, помічали зміни і складали прикмети про осінь. Прочитаємо їх у підручнику на ст. 40.

9.  Визначення періодизації осені.- Проведіть стрілочку до правильного визначення.

                                                    

 Вересень              підзимок, пізня осінь

Жовтень                рання осінь

Листопад              золота осінь

 VІ. Сприйняття творів мистецтва

- Люди по різному сприймають осінь. Одні її люблять, інші недуже. Російського поета О.С.Пушкіна осінь надихала на написання віршів.

                                 Осенняя пора, очей очарование.

                                 Приятна мне твоя прощальная краса.

                                 Люблю я пышное природы увядание

                                 В багрец и золото одетые  леса.

- На уроках музики ви вивчали пісні про осінь.

 На уроці образотворчого мистецтва ви ознайомилися із картиною відомого художника І,І, Левітана “ Золота осінь”. Розгляньте її репродукцію. Які чудові фарби  підібрав художник , щоб передати красу осінньої природи.

- А як  ви гадаєте, чи любив художник осінь?

- А ви любите осінь? За що?

 

                                                 - 4 -

V ІІ.   Гра- тест

- Якщо ви не смітите в природі, плесніть у долоні.

- Якщо ви бережете природу, пострибайте.

- Якщо у вас болить душа за зламаною гілочкою — положіть руку на серце.

- Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в злагоді, то візьміть один одного за руки і пострибайте.

VІІІ.Підсумок уроку. Вправа “ Мікрофон”

- Що цікавого ви дізналися сьогодні на уроці?

- Який висновок можемо зробити?

ІХ. Домашнє завдання

Опрацювати текст в підручнику.

Вести календар спостережень.

                                                

                                               

їТема: Звук {л }  {л }. Буква "ел". Читання складів і слів з нею.

Мета : ознайомити учнів з нови звуком і буквою, вчити правильно вимовляти звуки { л },{ л’ }, позначати їх буквами « ел», розвивати фонематичний слух, спостережливість, увагу, виховувати любов до природи.

Обладнання: предметні малюнки,  малюнки для розвитку звязного мовлення,  фішки для моделей.

                                    Хід уроку

І Організаційний момент.

Стали всі рівненько

Посміхнулися раденько

Друзям, вчительці і сонцю,

Що заглянуло в віконце.

ІІ Гра « Я тобі – ти мені»

-          Діти , давайте пограємо у гру « Я тобі – ти мені».  Я показую вам малюнок, а ви повинні спочатку назвати це , а потім сказати тільки перший склад у цьому слові. Наприклад «Малина – ма, калина – ка». ( Банан, яблуко, конструктор, малина, кавун)

-          Яке зайве слово? Чому?(конструктор не їстівний).

VІ. Повторення вивченого матеріалу

1. Вправа для розвитку зв’язного мовлення

-          Що зображено на малюнках?

-          Що є спільного в цих малюнках?

-          Складіть речення з малюнком на вибір.

-          Що із зображенго приносить людям користь?

-          Складіть речення об’єднавши декілька малюнків.

2. Читання за складовою таблицею.

ІІІ. Створення проблемної ситуації.

-          Йдучи до школи, я зустріла гарну дівчину яка передала вам подарунок в конверті. Як ви гадаєте що це? (здогадки  дітей. Якщо діти не можуть відгадати даю певні підказки. )

-          Це осіннє листя. А хто ця дівчина? Це осінь.

-          Вимовте по звуках слово листя. Який перший звук у цьому слові? (л)

-          Як ви гадаєте , чому саме листя вирішила подарувати осінь?

ІV. Формулювання теми уроку.

 Так вірно ми сьогодні будемо вивчати новий звук {л} і букву «ел».

V.  Формулювання завдань уроку.

-          На цьому уроці ми повинні навчитися виділяти в словах звук {л} { л’ }, утворювати з ним склади, робити звуковий аналіз слів з цим звуком. А ще будемо вчитися працювати в парах, групах

1. Відгадування загадок.

- Живе в лісі хижий, дикий.

Душить кури та індики

                               ( лисиця)

-          Швидко літає, мошок поїдає.

                                ( ластівка)

Грізний погляд, буйна грива,

дужий, спритний, гордівливий.

Заричить — усяк змовкає,

бо він цар, це кожен знає. (Лев)

2. Виділення звуків у словах.

-          Що спільного у відгадках? ( кожне слово починається на звук {л }

-          Які ще слова ви знаєте на цей звук?

VІ. Засвоєння нового матеріалу.

1. Артикуляція звуків {л  }, { л’.}.

2. Робота в парах

(Кожна пара дітей робить звукову схему до слів відгадок.)

2. Утворення складів із звуками{л  }, { л’.}.

3. Гра « Добери слово » ( ла – ластівка, ли – листок, лі – літо, ло – лото і т.д.)

4. Ознайомлення з буквою.

1. Розгляд букви.

2. Місце букви в абетці.

3. Друкування букви в блокнотах.

4. Читання за складовою таблицею( ла, ло, лу, ли, лі)

5. Читання слів за таблицею.

6. Робота за малюнком.

-          - Що зображено на малюнку?

-          Яка пора року? Чому так гадаєте?

-          Яка погода? Чому так гадаєте?

-          Який час доби? Чому так гадаєте?

VІІ  Фікультхвилинка

VІІІ. Первинне закріплення.

1. Розгляд ілюстрацій у Букварі.

2. Читання слів до тексту

3. Аналіз змісту тексту

4. Читання ланцюжком.

-          ІХ. Самостійна робота ( робота в групах)

-          Для кожної групи слова в конверті. І група вибирає тільки імена людей. ( вулик, Ліна, мило, Ніна, Ніла ).  ІІ гупа тільки назви рослин ( мило, калина, малина, нива, мама).

Х. Повторення

-          Яку букву вивчали сьогодні на уроці?

-          Які звуки вона позначає?

ХІ. Рефлексія

-          Коли на уроці ви були зосередженні?

-          Що викликало у вас цікавість?

-          Що викликало обурення?